Пошук нерухомості
| Бойківська сопілка |
Бойківська сопілкаОднією із частин Бойківщини, її побуту, її обрядів, її музичної цивілізації є сопілка. Через сопілку, бойки та верховинці, відтворюють історію, культуру та звичаї. Сопілку можна почути на відпочинку в Карпатах.Структура бойківської сопілки, яку ще називають пищавка, у вигляді трубки циліндричної форми та має 6 графних отворів. Отвори розбиті вертикально на дві групи по три отвори. У верху сопілки - головка з вдувним отвором, а внизу – різьблення кільцеподібної форми. В основному, на бойківській сопілці грають чоловіки. Сопілка звучить на полонині під час пасовища коней, корів, овець, на сінокосах, різноманітних забавах та весіллях, хрестинах вечорницях, та просто для самого себе. Виготовлення сопілки у бойків також особливе. Центром виготовлення сопілок є Волосянка, Славське, Лихобора. Продукують сопілки переважно зимою, оскільки влітку майстри господарюють на полонинах та полях. Купити бойківську сопілку можна на базарах Славського, Сколе, Тухлі. При виготовленні сопілки застосовують деревину калини, клена, бузини, вишні або черешні. Традиційно дерево зрубують протягом квітня – травня, коли появиться молодий місяць. Деревина з такого дерева легка, без вологи, тому й не гниє, білого кольору. Сопілка з такого дерева добре звучить й легко піддається обробці. Для виготовлення корка свистка сопілки використовується сухий смерековий сук або деревина яблуні. Сухий сук із смереки дуже твердий, не вбирає вологи, отже і слину музиканта. В данину серцевину сопілки видавлювали з калини ліщиновим або грабовим прутом. Трубки стінок перечищали і шліфували особливим шнурком, який плели з овочевої вовни і щетини кінського. Головку вирізали з допомогою спеціального ножа. На завершальному етапі виготовлення сопілки, яку називали пищавкою, робили грифні отвори, починаючи з середини сопілки, яка поділяє трубку на дві одинакові частини. Відстань між грифними отворами становила ширину великого пальця. Сьогодні весь цей процес виконують з допомогою свердла та верстату. |



