Пошук нерухомості
| Відродження іпотеки |
| Вівторок, 15 червня 2010 07:33 |
|
Частка валютизації знизилася зовсім небагато. Але це і радує. За станом на 1 квітня за даними іпотечної асоціації частка іпотечних кредитів в національній валюті становить 23%. А на валюту - долари і євро доводиться 77% іпотечної заборгованості. А конкретно долар у валютному сегменті іпотеки займає понад 95%. Незважаючи на негативний настрой, експерти очікують активізації процесу кредитування фізичних осіб. Одне з необхідних умов - зниження ставок по іпотеці. Їх падіння прогнозують на 2-3 і навіть 4%. Вже в наступному році. Паралельно знизяться і ставки по депозитах (до кінця 2010 року ставки за річними депозитами у євро складуть 4-5%, у доларі - 6-7%, у гривні - 14-15%). Але навіть за умови активізації, кредитний портфель в національній валюті до кінця 2010-го, не виключають експерти, може знизитися. Розмір зниження називають різний - від 3 до 7%. Щоправда, порівняно з показником 2009-ого ці цифри не можна розглядати як повне фіаско. Адже за підсумками минулого року даний показник скоротився в середньому на 15%. Прискорити процес кредитування житла могла б компенсація державою частини процентних ставок ... по гривневих кредитах. Паралельно, це допомогло б відвернути позичальника від валютних позик. Прийнятний розмір компенсації, вважають фінансисти, 6%. Він був би, хоч як-то, відчутний. Але, при цьому, банкіри з жалем визнають - для впровадження такого механізму в Україні відсутні умови. Деякі банкіри вважають, що механізм компенсації, якщо його ввести, повинен діяти протягом трьох-п'яти років. Тоді він зможе допомогти відродити кредитування в Україні. А ось на протязі більш тривалого періоду, навпаки, може завдати шкоди. Тому що постійно функціонувати такий механізм не може. Фінансисти нагадують, саме запровадження такого механізму для агросектору, зробило цікавим і для банків і для працівників агросегмента, кредитування сільськогосподарських підприємств. Адже, держава компенсувала частину ставки тільки тим селянам, які своєчасно гасили позики. І це стимулювало агропредставників і брати і повертати кредити. Такий механізм відшкодування, застосований до іпотечних позик, зрушив би з місця ринок нерухомості. Ще у квітні, Національний банк України заявив, що готовий брати участь у фінансуванні державних житлових програм у вигляді рефінансування комерційних банків, що беруть участь в таких програмах, за ставкою рефінансування 12,25% при кінцевій ставкою за кредитом банку-учасника 15-16% річних. Тоді Мінрегіонбуд підрахував, що вільна ліквідність банківської системи України складає 17 млрд гривень, які теоретично можна вкласти у закінчення будівництва житла. Після чого в травні міністр Володимир Яцуба зустрічався з головою НБУ та керівниками 15-ти комерційних банків. Результат негативний. "На жаль, мене не задовольнило виступ голови Національного банку ... Конкретної відповіді по здешевленню кредитів я не отримав. Тому питання відкрите. Я не бачу розуміння з боку голови НБУ", - сказав після наради В. Яцуба. Він відзначив, що міністерство має намір працювати "конкретно через губернаторів з філіями комерційних банків, щоб знайти тих людей, які візьмуться за порятунок житлової програми України". Стельмах тоді заявив, що питання здешевлення кредитів для населення перебуває в руках місцевої влади. "Хто бере кредити, будь ласка, знизьте йому оплату податку на зарплату на 5-7%. Це буде реальна знижка", - підрахував тоді голова Нацбанку.
Джерело: www.novostroy.info аренда и продажа офисов в Перми Акция! Закажите создание сайтов харьков и раскрутку сайтов - получите скидку 20%. |

Борги українців перед банками за іпотечними кредитами досягли 101 мільярда гривень. І хоча вони зменшилися з початку року на понад три з половиною мільярда, банкіри активне впровадження нових іпотечних позик не обіцяють. Їх стримує, як неготовність позичальників брати кредити з-за важких економічних обставин, так і рівень валютизації іпотечного ринку - 77%. Хоча, загалом, по валютних портфелях банків, ця цифра становить 50%. Але такі високі показники постійно нагадують про потенційну загрозу неповернення кредитів, у разі зміни тренда гривні.

