Попит на великі земельні ділянки під девелопмент впав колосально - на них сьогодні не хочуть будувати, розвивати бізнес, не говорячи вже про перепрофілювання під ведення сільського господарства. Не дивлячись на це, знаходяться землевласники, які все ще намагаються продати свої наділи по локризових цінах.

Як повідомляє портал "Ugmk.info", до настання кризи придбання великих земельних ділянок в Київській області розглядалося покупцями як варіант вигідної інвестиції. Земля купувалася або з метою будівництва на ній об'єкту нерухомості і отримання від нього доходу, або з метою подальшого перепродажу. У лічені роки ринкова вартість землі збільшилася в рази. Але з погіршенням економічної ситуації земельні ділянки в значній мірі втратили свою інвестиційну привабливість. Як наслідок - земля в Київській області, як і в інших регіонах України, істотно подешевшала.

"За минулий рік ціни на крупні ділянки в Київській області впали на 30-60%", - президент "Земельногпро союзу України", говорить Андрій Кошиль. При цьому поточну среднериночную ціну ділянок всі експерти назвати важко.

Що стосується українських девелоперов, то вони ділянки практично не купують. Більш того, більшість з компаній, які до кризи сформували великий земельний портфель, тепер масово виставляють ділянки на продаж. "Основна маса земласників намагається продати ділянки або знайти соїнвесторів", - говорить аналітик консалтингової компанії С.Костецкий.

Одній з основних причин паніки девелоперов експерти схильні рахувати високі витрати на зміст земельних ділянок. Наприклад, той же податок на землю, який, по словах А.Кошиля, власники землі повинні сплачувати виходячи з нормативної оцінки ділянки, його призначення і так далі Крім того, як розповів директор інформаційно-ресурсного центру "Реформування земельних відносин в Україні" Максим Федорченко, згідно змінам в Законі "Про планування і забудову територій", відтепер, якщо девелопери не завершують забудову території в строк, їм загрожує втрата права оренди ділянки. Для тих же компаній, які заморозили проекти и не продовжували термін дії дозволів на будівництво, через недосконалість законодавства, сума орендних платежів за ділянку часто автоматично збільшується у декілька разів. В результаті вони платять стільки ж, скільки платили б за вже введений в експлуатацію об'єкт.

Тому невдалі латифундисти шукають будь-які способи позбавлення від зайвого вантажу. Наприклад, пропонують свої ОСГ під сільгоспвиробництво. Ось тільки, як відмітив А.Кошиль, маловірогідно, що розміри цих ділянок дозволять заробити на вирощуванні сільхозкультур. А використовувати їх під забудову навряд чи хто захоче. Оскільки, як розповів С.Костецкий, навіть незалежно від кризи зі всіх куплених або узятих в оренду в Київській області ділянок тільки близько 20% може бути забудовано, оскільки споживчий попит може покрити лише такі земельні об'єми.

Враховуючи це, експерти прогнозують, що ціни на крупні земельні ділянки продовжать знижуватися. Правда, в першу чергу за рахунок проблемних активів. Ті же латифундисти, які, по словах М.Федорченко, зосередили в своїх руках по 1 тис. га і більше, збувати свої землі навряд чи кинуться. Як, втім, і ті, хто купив ділянок не на останні гроші. Експерти сходяться на думці, що ті, для кого витрачені на купівлю ділянок гроші були не останніми, триматимуть землю до останнього в надії, що ціна на них виросте.

Джерело: www.biz.liga.net