Найчастіше корпоративні позичальники продають різноманітну комерційну або торгову нерухомість: починаючи з невеликих офісних приміщень, магазинчиків, кафе і закінчуючи величезними складськими або торговими площами.

Як і за скільки можна купити заставне майно.

За словами Андрія Половченко, сьогодні найпростіше продати невелике нежиле приміщення (до 100 кв. м) під магазин, кафе, бар, хімчистку і тому подібне, розташоване в центральній частині великого міста. Найбільш ходові комплекси ті, чия ціна не перевищує 200 тис доларів. Новим власником такої нерухомості стає, як правило, той, хто хотів купити її до кризи, але не міг через непомірно високу ціну. І хоча найчастіше заставні об'єкти нерухомості продають за ринковою вартістю, їх все одно розкуповують.

"Зараз багато хто розуміє, що купити необхідне приміщення по таких цінах вони вже ніколи не зможуть: із закінченням кризи вартість комерційної нерухомості знову злетить", — вважає Андрій Половченко. За його словами, об'єктами комерційної нерухомості вартістю більше 200 тис доларів потенційні покупці цікавляться в основному в спекулятивних цілях. Такі приміщення, як правило, отримуються з розрахунку на майбутнє зростання цін на нерухомість і її оренду. Значно рідше такі об'єкти купують для організації або розвитку власного бізнесу.

Інший вид корпоративного заставного майна, що має високий попит, — сільгосптехніка (косарки, сівалки, трактори), устаткування для харчової промисловості (фасувальні лінії, хлібопекарні), а також буд устаткування (підйомні крани, бетономішалки, віброверстати, насоси). До кризи купити таке устаткування було проблематично: нова техніка коштувала дорого, стара була неробочою. Тепер придбати її ще складніше — із-за значного подорожчання імпортних товарів. Вихід — покупка майже нового заставного майна. І чим воно універсальніше, тим швидше знаходить покупця.

Є у продажу цілі виробничі комплекси: насінні станції, СкоТО і навіть свиноферми. Але пошук охочих на такі об'єкти утруднений. У Райффайзен Банку Аваль, наприклад, багато майнових комплексів було виставлено на продаж ще в кінці минулого року. За словами співробітника фінустанови, покупці періодично цікавляться майном, але то ціна їх не влаштовує, то профіль діяльності не підходить.

Є і незвичайні пропозиції: контейнери з товарами, зерновими, харчовою продукцією. Наприклад, в середині жовтня Мегабанк продавав 35 тонн моркви. Пояснення просте: раніше фінструктури кредитували промислові підприємства під продукцію, що випускалася, а фермерів — під майбутній урожай. Тепер, коли компанії опинилися не в змозі платити по кредитах, банки отримали заставний "спадок" і вимушені самостійно шукати на нього покупців.

Ринок застав виросте

У багато фінорганізациях вважають, що розквіт ринку банківських застав тільки починається. "Сьогодні спостерігається тенденція до зниження вартості застав. Осінню фінустанови і заємщики пропонували об'єкти до продажу за договірною ціною", — говорить Денис Дрозд. Ситуація з проблемними боргами банків посилюється. За даними НБУ, на початку року проблемні кредити складали близько двох відсотків кредитного портфеля українських фінструктур, тепер — більше шести. За неофіційною інформацією, об'єми проблемних боргів в банківській системі вищі: у більшості фінустанов "проблемка" досягає 10–15% кредитного портфеля, в банках з тимчасовою адміністрацією — 40–50%.

"Деякі фінорганізациі погоджуються на переуступку боргу: позичальник віддає заставу (машину або квартиру) іншій людині, і той погашає залишок кредиту. При цьому умови кредитування не міняються, тобто залишаються на рівні докризових", — розповідає начальник відділу виконавчого виробництва ОТП Банку Олексій Поляков. І такий варіант популярний, оскільки за останній рік ставки по кредитах виросли приблизно в півтора рази, а сума першого внеску — в два-п'ять. Фінструктури кредитують покупку авто під 25–30%річних в гривні строком на три-п'ять років. При цьому перший внесок — не менше 30%. Умови отримання іпотеки ще складніші. Наприклад, Приватбанк, згоден видати гривневу позику на житло строком до 20 років; первинний внесок — 30%, ставка за кредитом — 26,64% річних. Єдина умова: клієнт повинен купити заставну квартиру у Приватбанку.

За словами члена правління Индэкс-банку Олексія Волчкова, в Україні ось-ось почнеться масовий викид заставного майна на ринок. "На початку цього року багато потенційно проблемних позичальників реструктуризували кредити. Тепер вони в основному справно платять по таких позиках. Але якщо реструктуризація була тимчасовою (наприклад, на рік), то зовсім скоро проблема погашення боргів знов загостриться", — вважає Олексій Волчков. Проблеми з поверненням позик виникнуть і в тому випадку, якщо доходи населення знизяться або гривня девальвує ще істотніше. По прогнозах директора по роботі з проблемними активами VAB Банку Станіслава Людкевіча, викид застав на український ринок можливий вже в 2009-му: до кінця року будуть розглянуті і, ймовірно, задоволені багато судових позовів про відчуження застав, поданих фінустановам навесні і літом поточного року.

Що необхідно закласти в банку для отримання кредиту:

Щоб отримати кредит сьогодні, недостатньо позитивної кредитної історії, високого постійного доходу і можливості здійснити перший внесок по позиції, заплативши 50% вартостей покупки. Необхідна ще і ліквідна застава.

"Вимоги банків до застав по кредитах фізичних осіб змінилися мало. Населення, як і раніше, закладає автомобілі і нерухомість. Хіба що фінустанови почали набагато прискіпливіше оцінювати вартість заставного майна", — говорить фінансовий директор компанії "Простобанк Консалтинг" Олександр Сивих. Втім, багато фінструктур вважають за краще кредитувати під заставу депозитів, а зовсім не під заставу рухомого або нерухомого майна.

Куди більше змін в сегменті корпоративного кредитування. Отримати позику під залог автопарку або вантажівок практично нереально із-за їх невисокої ринкової вартості. Банки більше не видають позики під заставу устаткування або товарів в обороті — ці застави вважаються неліквідними. До того ж пошук покупця на об'єкти може затягнутися на рік-півтора. Крім того, кредити під заставу товарів в обороті вважаються позиками на розвиток бізнесу. Для фінустанови така позика ненадійна: в умовах кризи за короткий період бізнесмен може і не відбити вкладені в підприємство інвестиції, а значить, під питанням опиниться виданий кредит.

Зате банки охоче кредитують корпоративних клієнтів під заставу депозитів. Такі позики видаються на будь-які цілі і називаються мікрокредитами — стандартна сума мікрокредиту від 50 до 200 тис доларів. Проте в окремих випадках фінструктури надають і крупніші позики — до 3 млн доларів. Крім того, банки кредитують під заставу комерційної нерухомості. Правда, оцінюються такі застави досить консервативно — як мінімум на 5% дешевше їх ринковою вартості.

Антикризова стратегія фінустанов — кредитувати під таку заставу, з якою позичальник не хотів би розлучитися. "Нерідко ми кредитуємо бізнес під заставу особистого майна головного акціонера компанії", — розповідає член правління Индэкс-банку Олексій Волчков. До того ж фінорганізації видають корпоративні кредити під заставу основних виробничих потужностей компанії. "Вимагаючи такі застави, ми певною мірою психологічно тиснемо на позичальника: одна справа віддати банку непотрібний позичальникові шматок землі в рахунок погашення кредиту, інше — розлучитися з власною квартирою або виробничим устаткуванням, без якого бізнес позичальника затихне", — пояснює Олексій Волчков. Нехай навіть самі по собі такі застави малоліквідні і банк аніскільки не зацікавлений у відчуженні майна, зате позичальник постарається зробити все, щоб розплатитися по позиції.

Джерело: www.kontrakty.com.ua